Природознавство: методичні поради та тематичне планування
Динаміка змін у сьогоденному житті потребує оперативного реагування на запити часу. Соціокультурна роль знань із природничих наук є загальновизнаною у світовому масштабі, про що свідчить регулярне проведення міжнародних моніторингових досліджень якості природничо-математичної освіти учнів початкової та основної школи. В Україні наразі відбувається процес модернізації шкільної природничої освіти. Отже, уже з 1 вересня 2013 року учні п'ятих класів будуть вивчати курс "Природознаство" за програмами, створеними на сонові нової редакції Державного стандарту якості освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392). Зберігаючи свій пропедевтичний та інтегрований характер, цей курс має певні відмінності від попереднього. Орієнтуючись на концептуальні засади нового Держстандарту, якими є особистісно орієнтований, діяльнісний та компетентнісний підходи, сучасний урок поєднує емпіричну спрямованість вивчення природи та практико-орієнтовану діяльність учнів з оволодіння науковими методами пізнання. Відповідно до цього в навчальній програмі курсу, по-перше, зазнала трансформації змістова складова, а по-друге, значно посилена практична та діяльнісна складові. Так, у змісті курсу суттєво збільшено обсяг розділів з основ астрономічних знань, а зміст біологічної складової переглянуто відповідно до зміненої концепції сучасної біологічної освіти в основній школі. Змістові лінії Держстандарту "екологічні основи ставлення до природокористування" та "екологічна етика" набули вигляду змістової лінії програми "Людина і природа. Природне середовище й життя людини. Охорона й збереження природи". Збільшення питомої ваги діяльнісного компонента потребує використання методів навчання, які належать до аквтиної моделі та її орізновиду - інтерактивного навчання, коли навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. До інтерактивних методів, які доцільно використовувати під час вивчення курсу "Природознавство", належать такі методи кооперативного навчання, як робота в парах, "Карусель", робота в малих групах; методи колективно-групового навчання "Мікрофон", "Незакінчені речення" тощо. До практичної складової курсу разом із практичними роботами введені практичні заняття, які мають суто діяльнісну спрямованість. Також у новій програмі з природознавства серед обов'язкових видів діяльності передбачено міні-проекти та дослідницький практикум. Нагадаємо, що проектна діяльність вважається інструментом створення передумов для розвитку ключових компетенцій та складається з певних етапів у роботі вчителя щодо здійснення проекту: * визначення виду проекту (індивідуальний, парний, груповий, колективний); * визначення характеру проекту за змістовою галуззю знань (монопроект (у межах однієї галузі), міжпредметний); * визначення форми представлення результату; * визначення ресурсного забезпечення. Образно кажучи, проект складається з поти "П": проблема - проектування (планування) - пошук інформації - продукт - представлення (презентація). Тільки через 3 роки в п'ятий клас прийдуть діти, які матимуть досвід проектної діяльності, закладений в початковій школі. Поки що п'ятикласники 2013/2014 навчального року такого системного досвіду не мають. Тому вчитель має спрямувати свою діяльність на формування в процесі реалізації проектів таких учнівських умінь: * визначати мету діяльності (учитель допомагає учневі в цьому); * відкривати нові знання (учитель рекомендує джерела знань); * експериментувати (учитель розкриває можливі форми й методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність); * прогнозувати результат (учитель сприяє прогнозуванню результату вибору); * відповідати за результатами своєї діяльності (учитель допомагає оцінити отримані результати й виявити способи вдосконалення діяльності). Учитель повинен враховувати відсутність в учнів системних умінь і навичок, необхідних у процесі навчання за методом проектів: рефлексивних, пошуково-дослідницьких, комунікативних умінь, навичок оцінної самостійності, презентаційних умінь та навичок співробітництва тощо. Для забезпечення принципу наступності під час переходу з одного ступеня навчання на інший учителеві необхідно провести ретельний аналіз програм початкової школи, який дасть йому змогу спиратися на базові знання учнів. Пізнання природи як цілісного реального оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов'язана обміном речовин, енергії, інформації, має забезпечуватися шляхом використання системного підходу, тобто у ході планування кожної теми треба визначати системотворчі чинники, провідні лінії, що сприяють формуванню єдності наукового сприйняття світу. Аналіз варіантів програм початкової школи для предмета "Я і Україна", за якими навчалися нинішні п'ятикласники й до яких входить природнича компонента, свідчить, що після закінчення початкової школи учні мають уявлення про живу й неживу природу, тіло, речовини, три стани речовини та їхні перетворення, енергію води й повітря, рух Землі навколо Сонця та добовий рух, способи зображення Землі тощо; уміють користуватися деякими приладами (компас, лупа, термометр, гномон) і проводити за їх допомогою вимірювання та прості досліди. Учні також мають уміти проводити спостереження за складеним планом і визначеною метою та елементарні дсоліди. Тому витель, який викладає природознавство, має спиратися на ці базові знання та уявлення для їх поглиблення в п'ятому класі. Важливим є використання базових знань та вмінь, які сформовані в початковій школі на уроках математики: про величини часу, довжини, швидкості, маси, їх одиниці й співвідношення між ними. Учні знайомі з такими геометричними поняттями, як відрізок і ламана лінія, їх вимірювання; знають про види кутів, а також про такі геометричні фігури, як трикутник, прямокутник, квадрат, уміють обчислювати периметр, будувати коло з відомим радіусом або діаметром; знають одиниці вимірювання площі (см2, дм2, м2, ар, га, км2), уміють обчислювати площу прямокутника й квадрата. Учні знайомі з такими об'ємними фігурами, як призма (паралелепіпед, куб), піраміда, конус, куля, циліндр (назва й форма).
